Бахмут – новий Маріуполь

Продовження тимчасового захисту неповнолітнім, у Києві також пройшов перший тур виборів президента Чехії.

Одинадцятий місяць війни українські біженці на чужині. Дехто встиг повернутись додому та знову поїхав за кордон, ховатись від обстрілів. Деякі вирішили не лише адаптуватись, а й інтегруватись у незнайоме суспільство. Історія біженки з Бахмуту Надії Мантуленко – одна з тисяч подібних. Але ж водночас – унікальна.

«Це другий Маріуполь, Попасна. Це вже місто-привід. Інколи зупиняю відео, питаюся роздивитися, коли проїжджає машина і знімаю, питаюсь роздивитися, как же там моя домівка».

Надія Мантуленко роздивляється у мобільному телефоні світлини рідного Бахмуту. Її будинок ніколи не потрапляє у кадр, а спитати немає в кого: усі сусіди виїхали з-під обстрілів. Молода 30-річна жінка дуже сумує за квартирою, яку відремонтували лише рік тому. Задля цього вони з чоловіком важко працювали. Та усе кинули в одну мить, коли почалася війна і Бахмут опинився на лінії фронту.

« Або життя твоєї дитини, або ти залишаєшся дома. Для мене був такий вибір. Мені було потрібно спасати дитину. З Бахмуту поїхали до Краматорську. А з Краматорську евакуаційним потягом виїжджали. Ми їхали потягом більше 30-ти годин

Нас було восьмеро в одному купе. Дитині сказала, що ми не тікаємо, що в нас така подорож. Приключене».

Довга дорога привела її з шестирічним сином до Чехії. Біженці знайшли прихисток в Усті над Лабем. Мешкають у гуртожитку, перші місяці отримували матеріальну допомогу. Пережити стрес їй допомагали тривалі прогулянки на природі та шопінг, - згадує Надія. Адже у евакуацію узяла лише маленьку сумку з речами сина. Так сплинули кілька місяців. Та Надія не звикла сидіти склавши руки.

«Я зробила ностріфікацію диплому і пішла в уряд праці шукати роботу. Пропонували бути прибиральницею. Не за фахом. Бо, якщо ти не знаєш мови, то складно знайти роботу. За освітою я викладач і психолог. І тому пішла шукати роботу з дітьми, з людьми. І знайшла».

Нині Надія Мантуленко працює у громадській організації Добровольницький центр. По обіді проводить гуртки для маленьких українців. А зранку чергує у буфеті крайового центру допомоги біженцям.

«На КАЦПУ інколи треба підтримати людей. Деякі в стані, як і ми були, коли приїхали, - не знають, що робити, до кого звернутися, що далі. Інколи просто допомагає дати гарячого чаю, кави. Коли тебе зустрічають і говорять на рідній мові, якось легше».

Надія Мантуленко вважає, що непогано адаптувалась у Чехії. Але залишатись на чужині не планує. Усі її мрії про зустріч з чоловіком і батьками та зі своєю маленькою, але такою рідною домівкою. Головне, аби Україну звільнили від окупантів.

«Мрію зустрітися з близькими, бо вже понад 9 місяців тільки по телефону. І мрію, щоб вцілили хоча б стіни. Остальне можна відремонтувати. Нові обої поклеїти, можна і меблі нові купувати».

У Києві також пройшов перший тур виборів президента Чехії

Голосування у посольстві Чехії в українській столиці було перервано приблизно на годину через ранковий обстріл Києва. За цей час не було жодного виборця. Після консультації з Міністерством закордонних справ чеське відомство вирішило призупинити вибори. У посольстві заздалегідь готувалися до такого сценарію. Усім прибулим виборцям повідомили місцезнаходження найближчого бомбосховища на випадок повітряної тривоги та обстрілів .

Продовження тимчасового захисту неповнолітнім

Стала відома процедура продовження візи тимчасового захисту неповнолітнім. Міністерство внутрішніх справ розмістило на своєму сайті роз'яснення.

Подати заяву на продовження тимчасового захисту від імені осіб, які не досягли 18-річного віку можуть, лише її повнолітні законні представники. Їм необхідно довести свій зв’язок з цією неповнолітньою особою за допомогою документа, який уповноважує  представляти неповнолітнього. Текст документів повинен бути українською, російською або англійською мовами. Документи іншими мовами мають бути підкріплені засвідченим перекладом.

День відкритих дверей у Вищій школі транспорту

28-ого січня Вища школа транспорту (Střednа průmyslovа školа dopravní) відкриє свої двері усім бажаючим. Всі зацікавлені зможуть прийти з 9.00-11.30 до обох будівель школи за адресами: Motole, Plzeňská 298/217  та Vinohrady, Moravská 3. У цей час вам нададуть кваліфіковані відповіді на всі запитання.  Вчителі та студенти закладу розкажуть про специфіку навчання, проекти, які зараз в роботі та про успіхи, яких вони досягли. Для усіх бажаючих буде влаштована екскурсія закладом. Також можна буде дізнатися про можливості працевлаштування та переваги окремих напрямків навчання. Кожному допоможуть зорієнтуватися у виборi майбутньої професiї.

Допомога дітям-біженцям зі спеціфічними потребами здоров’я

В Празі завдяки допомозі Діаконії пройшов проект для українських дітей та батьків біженців. Йдеться про гуртки для дітей з діагнозом ДЦП, аутизмом та вадами мовлення. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова дізнавалась у організаторки пілотного проекту Лалі Сизенко, наскільки покращилось мовлення у дітей після занять в гуртках та як проходить пошук спонсорів для продовження роботи.

«Ми з моїми подругами наприкінці жовтня минулого року прийшли до того, що такий проект має бути. Тому що з України приїхало дуже багато сімей з дітьми, у котрих і ментальні і фізичні розлади. Тут доволі великі черги до спеціалістів, а ці діти дуже потребують спеціальної терапевтичної допомоги, це і психологи, і логопеди. Медицина не була готова, що буде така кількість людей.»

Чому ви почали орієнтуватися саме на дітей?

«В нас діти зі специфічними потребами. І тому коли  почали приїжджати ці люди, вони нас контактували.»

Вам було важко знайти фахівців?

«З України приїхали не тільки діти, але й фахівці. Ми, звісно, контактуємо з чеськими фахівцями. Ми маємо намір, щоб українські та чеські фахівці працювали разом. Тобто, щоб чеські фахівці брали українських спеціалістів до себе на навчання. Тим паче, що багато клінічних і психологів, і логопедів можуть це робити.»

Чи легко вам було починати?

«Нам дуже допомогла програма Чеської Споржительні Silnější hybatelé (Cильніші рушії). В рамках цієї програми нам виділили ментора, коуча, юридичну допомогу щодо фінансового плану, плану роботи. А також з пілотним проектом нам допомогла Діаконія.»

А якісь перші відгуки у вас вже є?

«В нас був в проекті логопедичний гурток, де логопеди займались з дітьми і батьками. Тобто, вони розказували, як займатись, як це робити самостійно, вдома. Так, в нас є відгуки. В нас була маленька дівчинка з доволі складним діагнозом, який вже поставили в Чехії. Але вона була україномовна і їй було дуже важко перейти на чеську. То її мама мені потім подзвонила і сказала, що дівчинка стала набагато краще говорити. Бо в неї не було структури слова, вона постійно плутала і слоги, але за півтора місяці вона почала набагато краще говорити. У нас був розвиваючий гурток з психологом. Це дитячий інклюзивний психолог. Це спеціалісти з України, тому це не терапевтична допомога, це гуртки. З лютого знову почнемо, шукаємо інших спонсорів. Зараз організація Українська ініціатива в Чехії запропонувала нам вже свій простір. Наразі ми шукаємо фінансування для наших лекторів. До нас звернулася жінка з Києва, в неї дитина з ДЦП, інтелектуально абсолютно чудова дівчинка, але в неї великі проблеми саме з мовленням. Вона добре говорить, але в неї проблеми з м’язами. Їй потрібна допомога, постійна допомога логопеда, тобто, потрібні заняття з логопедом два рази на тиждень. Вона теж дуже добре вже розговорилась, для таких дітей це дуже важливо.»

Лалі, скажіть, будь ласка, скільки дітей українських біженців ви вже охопили своїми гуртками?

«Нам дали примішення два рази на тиждень. В нас було 12 дітей і 3 лектора. В нас є 48 спеціалістів, які готові працювати.»

Autoři: Віталія Токарчук , Олена Горячева , Алла Вєтровцова
spustit audio

Související

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щоденний подкаст Radio Prague International українською.