Нові правила для біженців із України в Чехії

Біженці із України перебуває у спортзалі середньої школи «Кампанус» (Campanus) у празькому районі Ходов

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії».

У Чехії віднині змінився підхід до оформлення перебування в країні біженців із України. Тепер замість віз толерантності (чеською це vízum strpění), з кодом D/VS/U — їх іще називали спеціальними візами, — новоприбулим із України будуть видавати інший тип візи, з метою тимчасового захисту (чеською цей статус називається dočasná ochrana).

На практиці для власників обох типів віз майже нічого не зміниться: усі дотепер видані спеціальні візи толерантності будуть автоматично вважатися візами з метою тимчасового захисту. Такі візи видаються на рік — але не пізніше ніж до 31 березня 2023 року. Це передбачає наразі пакет нових чеських законів, разом відомих як lex Ukraine, який щойно набув чинності. Не виключено, що цей термін можуть у майбутньому продовжити, якщо того вимагатимуть обставини.

Правом на тимчасовий захист, отриманий у Чехії, можна скористатися тільки на території Чехії (і загалом у Європейському союзі — тільки в тій країні, яка надала такий статус). Ідеться про доступ до загального медичного страхування (безплатного для отримувачів такого статусу), до освіти, вільний доступ на ринок праці, а також про право на допомогу в деяких інших випадках, наприклад при поселенні, повідомило Міністерство внутрішніх справ Чехії.

Крім новоприбулих після початку нової агресії Росії проти України 24 лютого 2022 року біженців із України, з проханням про тимчасовий захист можуть звернутися, зокрема, й ті українці, які станом на 24 лютого вже легально короткостроково перебували в Чехії — за безвізовим режимом чи з короткостроковою візою — і тепер не можуть повернутися додому через бойові дії.

Також право на тимчасовий захист мають і близькі родичі таких українців, навіть якщо вони не мають українського громадянства. Іще одна така категорія іноземців чи осіб без громадянства — це ті, які станом на 24 лютого мали в Україні якусь із форм міжнародного захисту й нині стали біженцями.

Як вам треба виїхати за межі країн Шенгенської зони

Хоча отриманий у Чехії статус тимчасового захисту діє тільки на території цієї країни, його носії мають право виїжджати з Чехії, наприклад, із метою туризму, але не більше ніж на 90 днів.

Спеціально для нашого подкасту Міністерство внутрішніх справ Чехії пояснило особливості такого виїзду до країн Шенгенського простору і поза його межі — наприклад, до України.

«Якщо вам надали спеціальну довгострокову візу з кодом D/VS/U (vízum strpění), вас автоматично переводять у систему тимчасового захисту. Хоча на цій візі кількість в’їздів позначена як «00», виїжджати за межі території Чехії можна, але тільки в межах Шенгенської зони. Якщо ж вам треба виїхати за межі країн Шенгенської зони, наприклад в Україну, ви повинні прибути у місцеве відділення МВС, де вам вклеять нову візову наклейку з необмеженою кількістю в’їздів (multiple), щоб ви могли повернутися до Чехії. Якщо у вас іще немає в паспорті ніякої візової наклейки, так само перед виїздом за межі Шенгену (тобто також і в Україну) прийдіть до місцевого відділення Міністерства внутрішніх справ, щоб вклеїти візу з необмеженою кількістю в’їздів. Заплановану поїздку за межі Шенгену при цьому треба підтвердити придбаним квитком на літак чи інший транспорт або підтвердженням про необхідність поїздки».

Детальніше з оновленими умовами перебування в Чехії біженців із України можна ознайомитися на сайті МВС Чехії українською мовою: https://www.mvcr.cz/clanek/ua.aspx

Допомога на суму 5 тисяч чеських крон

Також серед новинок нового пакету чеського законодавства, спрямованого на полегшення життя біженців із України, — запровадження для них гуманітарної допомоги на суму 5 тисяч чеських крон. Така допомога виплачується автоматично за місяць, коли людина отримала візу з метою тимчасового захисту (або раніше візу толерантності), але не пізніше ніж за травень 2022 року. Для отримання цієї допомоги треба звернутися в бюро працевлаштування (чеською úřad práce). Якщо людина доведе, що й далі перебуває в матеріальній скруті, вона може повторно звертатися по таку саму допомогу, але не більше ніж протягом наступних п’яти місяців.

При цьому готівкою цю допомогу можна отримати тільки один раз. Якщо ви звернетеся по неї повторно, її будуть перераховувати на ваш банківський рахунок у Чехії, який треба буде відкрити.

І ось до вашої уваги інтерв’ю з біженками з України, які прийшли в бюро працевлаштування по гуманітарну допомогу в 5 тисяч крон. Із ними розмовляла кореспондентка Чеського радіо Наталія Мізюкіна.

— Ви приїхали з Києва?

— Так.

— Сьогодні ви були на «уряді праці» — розкажіть, будь ласка: яка там атмосфера, скільки людей, чи швидко, чи довго триває процес реєстрації?

— Людей дуже багато взагалі. Зараз було трошки менше, ніж у п’ятницю, коли ми оформлювали перші документи. Тепер ми прийшли вже тільки за виплатами, але людей було дуже багато — були ті, хто оформлювався ще в п’ятницю, минулого тижня, і мали знову прийти сьогодні за оформленням якоїсь нової процедури. І, звичайно, мовний бар’єр, нічого не спитаєш… Зараз була така п роблема, що не було жінки, яка раніше нам пояснювала українською мовою. Тому було важкувато: були тільки чеські співробітники, і ми спілкувалися через перекладач у телефоні. Але мені сподобалося, що все ж вийшли з цим перекладачем і пояснили одне одному, хто, що і як. Черга — люди спокійні були, в п’ятницю якось більш драматично складалося — черга велика була, люди якісь такі розгублені… а зараз так організовано — години дві там десь були, але все вирішили дуже добре. У принципі, я залишилася задоволена.

— А з приводу отримання тих 5 тисяч крон — що вам зараз сказали?

— Сказали, що наступного місяця треба буде подавати заяву знову на ці 5 тисяч. Деякі люди сьогодні вже подавали і отримували в касі ці 5 тисяч.

— А ви з Миколаєва?

— Так.

— І ви намагалися потрапити в «уряд праці»…

— Так, мені вже сказали, що краще приїжджати раніше. Я приїхала о 7-й ранку, і там уже було багато людей — метрів 50 черга стояла, велика. Відкриваються вони о 8-й годині, так до 8-ї години за мною вже дуже велика черга зібралася, в три рази більша. Стояла я три години. Дуже холодно було, змерзли всі. Телебачення знімати приїжджало. І потім вийшла жінка і сказала, що в них усі програми зависають, що вони роблять усе, що можуть, дзвонять, але програми не працюють… Я три години простояла і поїхала додому. Ще раніше, мабуть, треба приходити — о 6-й, не знаю…

— Атмосфера там яка?

— Більш-менш нормальна. Були жінки, які вже втретє стояли, і нічого їм не вдалося: то вони пізно прийшли, то вони стояли, але талончики (з номерами в черзі) закінчилися, і от вони втретє прийшли.

Біженці, які прибули до Чехії, також зобов’язані зареєструвати своє місце проживання. Якщо ви перебуваєте в готелі, пансіоні чи іншому закладі розміщення, це зробить за вас адміністрація такого закладу. Якщо ж ви влаштувалися приватним чином, реєстрацію необхідно пройти самому в місцевому відділенні поліції у справах іноземців (чеською cizinecká policie). Термін такої реєстрації для українських біженців продовжили до 30 днів із дня прибуття. Також і в разі зміни місця проживання нова адреса теж має бути зареєстрована.

Але житлом забезпечені не всі.

В спортзалі на Ходові

Біженці із України перебуває у спортзалі середньої школи «Кампанус»  (Campanus) у празькому районі Ходов | Фотографія:  Віталія Токарчук

Українці, які щойно приїхали до Праги, переймаються питанням, як їм улаштуватися в чеській столиці. Уже є інформація, що вільного житла для них не залишилося — людей уже поселяють у спортзали і культурні центри. Скільки біженців із України зараз перебуває у спортзалі середньої школи «Кампанус» (Campanus) у празькому районі Ходов і чи є проблеми з розміщенням біженців? Про це — в репортажі кореспондентки Чеського радіо Віталії Токарчук.

Біля входу до спортивної зали нас зустрів люб’язний волонтер Петр. Він розповів, що наразі тут перебуває лише дві родини, і сама зала майже порожня, бо практично всіх біженців запросили до себе мешканці Праги. Вони особисто приходили і знайомилися з українцями. У першу чергу розселили матерів із малими дітьми.

Дві родини, які наразі потребують житла і живуть у спортзалі, доволі великі — саме це й стало головною причиною того, що для них житла поки не знайшлося. Також Петр повідомив, що величезною проблемою в розселенні є побоювання господарів житла, які не знають тих, хто в них поселиться.

Щоб і охочі поселити, і охочі оселитися знайшли одне одного швидше, існує сайт «Біженці, ласкаво просимо» (чеською Uprchlíci vítejte — https://uprchlici-vitejte.cz), на якому й можна знайти житло. Детальніше про допомогу цієї платформи ми розповімо в наступному репортажі.

Фотографія: Віталія Токарчук

Пані Галина, яка наразі перебуває в спортзалі на Ходові, дуже чекає на житло, бо вже стомилася від дороги й невизначеності:

— Ми дуже втомилися, тому що ми у Львові були в спортзалі і тут у спортзалі — це вже два тижні, виходить. І хотілось би вже отримати якесь житло, так, як говорили, що безплатно житло на три місяці і безплатно продукти харчування, а нам хоч би вже житло якесь безплатно, щоб ми могли трошки розслабитися. Нам запропонували тимчасово переїхати в цей спортзал, сказали, що нас потім поступово розселять. Як бачите, досі чекаємо.

— Які умови тут для того, щоб приготувати собі їжу?

— Тут немає умов, щоб готувати, тут привозять усе вже готове, є тільки мікрохвильовка, щоб трохи розігріти щось.

— А чим годують?

— Для нас більш звична їжа — це коли є перше, друге і третє… Дуже хочеться борщу українського! А так усе дуже добре, дуже піклуються — є овочі, є фрукти. Молодці!

Особлива подяка волонтерам, які постаралися для українців і, незважаючи на те, що можливості наварити борщу немає, всі речі першої необхідності є: холодильник, мікрохвильовка, чайник, а разом із ним чай, кава й солодощі, дитячий куточок, де діти можуть помалювати; також у залі багато дитячих іграшок, які стали в нагоді маленьким українцям.

Та, незважаючи на складність умов, родини не лише мріють про оселю, а й будують плани, якими поділилася пані Ірина:

— Ну, найперше — знайти роботу, щоб тут можна було себе забезпечувати в майбутньому. Тому що найважливіше — це працювати і мати змогу себе забезпечувати. Без цього ми тут не зможемо прожити довго. Діти повинні піти до школи.

— А як діти налаштовані?

— Діти? (сміється) Одні позитивно, інші — так… Невідомо ще. Не відійшли, як то кажуть, від дороги, від цього всього стану.

— А ви робите якісь кроки до пошуку роботи?

— Так. Ми якраз плануємо поїхати в бюро праці, щоб нам дали вакансії. Але найбільша перепона в цьому — що немає перекладача, який би зміг нам допомогти. В нас є телефон, будемо намагатися, щоб хоч по телефону нам перекладач допоміг.

А поки Ірина ділилася своїми планами, волонтер Петр займався пошуком оселі для родин зі спортзалу в інтернеті.

Нагадаємо, що в Чехії для дітей шкільного віку, незалежно від громадянства, відвідування школи обов’язкове. Для біженців із України термін запису дітей до школи продовжили до 90 днів від часу прибуття до Чехії.

Як родини українських біженців віддають дітей до чеських навчальних закладів

І ось до вашої уваги репортаж про те, як родини українських біженців віддають дітей до чеських навчальних закладів для швидшої адаптації. Його підготувала з чеського міста Їглава кореспондентка Чеського радіо Вікторія Шмуліна.

У Їглаві вже 100 дітей із України почали навчання в місцевих школах. Координацію взяла на себе громадська організація F Point (www.fpoint.cz). Щоб влаштувати дитину до школи, від батьків очікують документи і заповнення анкети, яка допоможе визначити, в якому класі і де територіально може навчатися дитина. Коли школа підібрана, батьки й діти зустрічаються з її адміністрацією.

У середній школі Їглава, Сейфертова 5 (Základní škola Jihlava, Seifertova 5), названій так за її адресою, вже навчається вісім українських дітей. Як каже директор школи Зденєк Волгефнер, уже відпрацьований алгоритм роботи з батьками:

— Один із батьків має заповнити двомовну заяву на прийняття в школу. Там вказана дата народження дитини. І за датою народження ми маємо повноваження прийняти дитину до відповідного класу або на клас молодше.

Українці мають зважати на те, що організація навчання в чеських школах дещо відрізняється від звичної їм. Після спілкування з родинами, чиї діти розпочинають навчання в Їглаві, ми узагальнили їхній досвід. Зокрема, щоб зробити навчання дитини комфортним і зрозумілим, варто під час організаційних зборів обговорити декілька питань.

·        По-перше, на яких умовах працюють školní družiny, або українською групи продовженого дня: безплатно чи за додаткову плату, — а також години їхньої роботи.

·        По-друге, як працює шкільна їдальня: коли і де замовляти шкільні обіди — на вебсайті, телефоном, або дитина сама може це зробити. Вам мають пояснити, чи передбачені місцевим самоврядуванням або школами певні преференції в оплаті харчування і чи можливо робити оплату готівкою. Уважно прочитайте зразки меню, бо деякі страви не відповідають харчовим звичкам українських дітей.

·        По-третє, підручники в школах надаються безплатно. Але потрібно уточнювати, чи будуть надаватися і зошити, а що треба буде забезпечити самостійно: канцприладдя, змінне взуття, спортивний одяг тощо.

·        По-четверте, якщо дитина вчилась у спеціалізованих класах, варто одразу обговорити таку можливість, або попросити поради й підібрати підхожий гурток у школі чи міському клубі.

Важливо також з’ясувати, як працюватимуть шкільні асистенти, якщо вони передбачені. З досвіду школярів, із якими ми розмовляли, це відбувається так: вчитель пояснює матеріал усьому класові, асистент швидко набирає текст у перекладачі на ноутбуці. Або, якщо володіє українською, перекладає синхронно.

І один із головних пунктів — можливість додаткового вивчення чеської мови при школі, що важливо для адаптації. Хвилюватися за оцінки при цьому не варто, пояснює директор школи Зденєк Волгефнер:

— Від оцінювання з деяких предметів діти можуть бути звільнені, наприклад, із чеської мови. З певних предметів я як директор зможу їх звільнити, залежно від того, які в них є знання. Це може бути фізика, біологія і так далі. А з певних предметів вони можуть отримувати оцінки: це фізкультура, математика, образотворче мистецтво. І, можливо, інформатика.

За його словами, вчителі дуже приязно налаштовані до українських дітей. Атмосферу в школах Їглави вже високо оцінили і діти, і батьки.

Також і в другому найбільшому місті Чехії Брно відкрили 11 класів на 300 місць для українських дітей. Шість класів розмістили в невикористовуваному шкільному приміщенні на вулиці Цацовіцка (Cacovická), три — в середній школі «Чейковіцка» (Čejkovická) і ще два — в середній школі «Мергаутова» (Merhautova), повідомив журналістам заступник приматора (мера) міста Петр Гладік. Іще 1100 місць мають інші середні школи у своїх класах із чеськими дітьми.

За словами пана Гладіка, до шкіл у Брно вже ходять близько 500 українських дітей, і в місті розраховують, що ближчим часом кількість прибулих перевищить 1000. Найбільше місць має школа на вулиці Цацовіцка, яка належить середній школі імені Коменського, тому радимо звертатися до цієї школи.

Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців… Подкаст «Новини для українців у Чехії» українською мовою можете слухати кожного буднього дня на сайті Radio Prague International, у застосунку mujRozhlas та інших подкастових платформах.

А ми в подальших наших подкастах продовжимо інформувати українців, які прибули до Чехії, про те, які формальності і яка допомога, а також які можливості на них тут чекають.

На все добре! До наступних зустрічей у наших подкастах!