Празький центр допомоги біженцям переїхав; у Чехії наближається Великдень — які його традиції?

Великдень

Празький центр допомоги біженцям із України від сьогодні працює на новому місці. Посольство України в Празі і Міносвіти Чехії спростували чутки, ніби українські учні в Чехії зобов’язані вчитися онлайн в українських школах.  У Чехії наближається Великдень і довгі вихідні.

Празький центр допомоги біженцям із України від сьогодні працює на новому місці, біля станції метро «Височанська».

Там, на площі ООН (náměstí OSN) у міському районі Прага-9, він буде працювати і протягом великодніх свят від 8-ї до 20-ї години.

Із вівторка, 19 квітня, відновиться постійний графік роботи — з 7-ї до 21-ї.

https://www.praha.eu/jnp/cz/o_meste/magistrat/tiskovy_servis/tiskove_zpravy/presunute_krajske_asistencni_centrum.html

Посольство України в Празі і Міносвіти Чехії спростували чутки, ніби українські учні в Чехії зобов’язані вчитися онлайн в українських школах

Посольство України в Празі і Міністерство освіти Чехії спростували чутки, нібито українські учні в Чехії зобов’язані вчитися онлайн в українських школах, бо інакше їх, мовляв, не візьмуть назад до школи після повернення.

У посольстві повідомили Чеському радіо про домовленість між Україною й Чехією про те, що навчання в чеській школі буде визнано в Україні. Його можна буде підтвердити довідкою від директора чеської школи зі вказаними датами навчання.

У Міносвіти також нагадали, що в Чехії діти шкільного віку зобов’язані відвідувати школу, тож українські діти, які вчаться в чеських школах, не мусять проходити дистанційне навчання в Україні.

https://www.irozhlas.cz/zpravy-domov/ditey-shkolu-chehiya-shkilne-navchannya-viznannya-vikladannya-ukrayinci_2204130710_vtk

У Чехії наближається Великдень і довгі вихідні

У Чехії наближається Великдень, який тут цього року святкують 17 квітня. Це свято несе й довгі вихідні — від Страсної п’ятниці 15 квітня до Великоднього понеділка 17 квітня.

Варто мати на увазі, що в понеділок, 17 квітня, багато крамниць у Чехії будуть закриті — в першу чергу практично всі великі. Інші крамниці теж можуть закриватися і в інші великодні дні або скорочувати свій час роботи.

Крім того, громадський транспорт буде ходити за розкладами вихідних днів також і в п’ятницю й понеділок.

Символ Великодня, хрест, знову традиційно засвітився цього року на Попільну середу, 13 квітня, в Чеськоліпському регіоні на пагорбі Скалка над містом Новий Бор. Своїм світлом він сповіщає про настання весняних свят і до вівторка, до 19 квітня, після сутінків буде символічно освітлювати людям дорогу.

Які традиції супроводжують у Чехії найбільше свято християн, Великдень (чеською це «велика ніч» — Velikonoce), дізнаємося з репортажу редакторки Чеського радіо Алли Вєтровцової.

Попільна середа є початком Великого посту. У цей день вірянам за допомогою попелу наносять знак у вигляді хреста на чоло. Це нагадування про покаяння та минущість буття людини на цьому світі.

У Страсну п’ятницю католики, як і на «свій Великдень» православні, перебувають у роздумах над розп’яттям Ісуса Христа.

Хрест над містом Новий Бор у Чеськоліпському регіоні буде також світити у Страсну п’ятницю всім, хто вирушить за скарбами. Цей день, коли, за християнською вірою, був розп’ятий Ісус, у народних легендах асоціюється з магічними силами, які відкривали гори та видавали скарби.

Велика субота — кінець пасхального тридення. У цей день заведено перебувати у спокої та думати про перебування Христа у гробі. Також у суботу починають освячувати великодню їжу.

У Чехії на Пасху прийнято пекти символічного баранця та готувати рибні страви, розповідає Тереза Хланьова, чеська україністка, яка мала змогу порівняти українські та чеські традиції Великодня.

— Що стосується нашого Великодня або нашої Пасхи, в Чехії — в нас традиція досить багата. Що стосується кухні — ми готуємо різні страви, і зазвичай у різні дні готуємо різне. Наприклад, у Зелений четвер ми готуємо так звані jidáše — це таке дріжджове тісто, і з нього робимо такі маленькі тістечка, які мають про мотузку, на якій повісився Юда (чеською Jidáš), який зрадив Христа. У п’ятницю потім піст, так що нічого спеціального не робимо. Але в суботу потім готуємо різні страви, печемо так звані velikonoční beránky, тобто Великодні баранчики, або ягнятка, і робимо теж так звані Божі благодаті — смажимо такі солодкі тістечка і малюємо писанки, крашанки — це в нас така традиція, схожа до української. І потім у Білу суботу ввечері ходимо в церкву і святкуємо Воскресіння Христове. І коли повертаємося додому, святкуємо — зустрічаємося з сім’єю. Зазвичай у неділю теж збираємося сім’єю.

На ярмарках вже за декілька тижнів до Пасхи можна побачити помлазки, тобто батоги, зроблені з восьми переплетених вербових лозин та кольорових стрічок. Святкування чеського Великодня нерозривно пов’язане з традицією шмагати дівчат і жінок цим батогом. Вважається, що таке ніжне биття має принести омолодження та красу дівчатам, тому це розцінюють як комплімент, розповідає Шарка Стара.

— Це слово — помлазка — пов’язане зі словом омолодити, чи, принаймні, воно означає, що завдяки тому, що дівчат відшмагають, в них пробудиться життя, або що навесні вони помолодшають та будуть здорові та гарні. Не у всій Чехії вживають слово помлазка. Звичайно, на Моравії будуть інші діалектні вирази, там говорять mrskačka, і є ще багато інших виразів. Але в цьому регіоні Чехії вживають слово pomlázka.

У понеділок у Чехії колядують із помлазками. І ще один звичай: на високосний рік хлопці міняються ролями з дівчатами. По селищу тоді ходять дівчата з помлазками. Як відбувається колядування, розповідає Тереза Хланьова.

— Зазвичай дівчата готують писанки, крашанки. В понеділок групи хлопців зазвичай ходять по домівках із цією «помлазкою», колядують, співають різні пісеньки або кажуть різні віршики. І зазвичай дівчата дають їм або ці писанки-крашанки, або різні солодощі, шоколад і так далі, і пригощають їх. На обід у понеділок, коли колядники повертаються додому, ми готуємо таку начинку, з кропиви, якщо вже є кропива, яйця, — і продовжуємо це святкування.


А зараз до вашої уваги ще одна історія біженки з України. З нею розмовляла кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

Безліч талановитих людей через війну залишили Україну. Так сталося і з чемпіонкою світу зі степу, яка прославляла країну, — Кариною Савенко (www.youtube.com/channel/UCQ1_hSkGcDQWX08rVbVYJDw):

Карина Савенко | Фотографія: Віталія Токарчук

— Я вирішила залишити Одесу 24 лютого. Рано-вранці я почула, як мама голосно розмовляє по телефону, то була п’ята чи шоста година ранку, я зрозуміла, що відбувається погане, взяла телефон до рук і побачила, що Путін почав вторгнення до України. Без зайвих питань сказала: «мамо, збираємо речі і їдемо з міста». Все, ми зібрали тільки найнеобхідніше: декілька речей, документи і ті гроші, які у нас були, просто в тумбочці. І це все! Все, що ми зібрали з собою.

В Одесі Карина також викладала степ, серед її учнів уже є чемпіони, які також залишили Україну.

— З учнів поїхало багато дітей, більша частина студії, наскільки мені відомо, але, звісно, частина з них все ж залишилася в Одесі, і я бачу їх кожної суботи, проводжу онлайн заняття в зумі для них. Вони безплатні абсолютно, я просто намагаюсь дати дітям змогу відчути себе в звичному ритмі життя і робити те, що вони дійсно люблять. Відволікатись від того, що зараз в нашій країні.

Карина відвідала фестиваль степу у Чехії, ми попросили її поділитися враженнями.

— Фестиваль у Чехії взагалі був незапланованим, я була в Дрездені, я виїхала з Одеси разом з мамою, мама вирішила залишитись у Дрездені, і якийсь час я була з нею перед тим, як поїхати до Берліну, і мені написали організатори саме того фестивалю у Чехії, то був степовий фестиваль, вони запропонували взяти участь абсолютно безплатно в усіх майстер-класах для моєї вікової категорії і мого професійного стажу і також запросили взяти участь у гала-шоу, в якому були також зірки степу, і Америка, і Швейцарія, і знову ж таки Чехія, тож я приїхала. Як я і казала, я зараз намагаюсь відволікти своїх дітей, учнів, які в Одесі, хто поїхав з Одеси, але і себе теж намагаюся відволікати. Я можу зі впевненістю сказати, що це було дійсно необхідно для мене — поїхати до Чехії, взяти участь у фестивалі і зі сцени розповісти про біль українського народу, саме цим я там і займалась.

— Чи відчула ти підтримку людей Чехії?

— Насправді, підтримку людей я почала відчувати ще з 24 лютого, з кордону з Молдовою, з Польщею. Це волонтери, просто люди, які виходили з домівок і годували тих, хто стоїть у черзі. Чехи і німці — це неймовірно добрі люди, і ті, у кого я жила кілька днів у Чехії, поки проходив фестиваль, були знову ж таки неймовірно людяні і добрі до мене.

Дуже сумно, що зараз майже кожен українець не в змозі будувати планів на майбутнє.

— На жаль, я більше не будую планів на довгий проміжок часу, тому що поки я жила в Одесі до війни, я розуміла, що пройде кілька років, у мене буде великий будинок, міцна сім’я, ми будемо подорожувати світом, в мене буде своя танцювальна студія, ми будемо насолоджуватися мирним, спокійним і тихим життям, — і в одну хвилину все змінюється. Зараз я думаю лише на кілька днів уперед.

Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців… Подкаст «Новини для українців у Чехії» українською мовою ви можете слухати кожного буднього дня на сайті radio.cz, у застосунку mujRozhlas та на інших подкастових платформах.

А ми в подальших наших подкастах продовжимо інформувати українців, які прибули до Чехії, про те, які формальності і яка допомога, а також які можливості на них тут чекають.

Наступний подкаст вийде після Великодніх свят у вівторок, 19 квітня.

spustit audio

Související

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щоденний подкаст Radio Prague International українською.