Празький центр допомоги переїжджає; поради психолога — телефоном і в нашому подкасті

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії».

Празький центр допомоги біженцям із України (pomocukrajine.praha.eu) з четверга, 14 квітня, буде працювати на новому місці, в будівлі біля станції метро «Височанська», куди переїде з празького Конгрес-центру. Про це сьогодні повідомив журналістам приматор (мер) міста Зденєк Гржиб.

Пожежники, які як служба з надзвичайних ситуацій відповідають за роботу центрів допомоги українцям, уже кілька днів поступово переміщують обладнання. За словами Гржиба, робота центру допомоги в Конгрес-центрі завершиться в середу о 17:00, а у Височанах центр відкриється о 8:00 у четвер.

Міністерство праці і соціальних справ Чехії запустило мобільний застосунок Smart Migration у рамках допомоги біженцям із України. Він надає іноземцям поради щодо конкретних ситуацій, з якими вони найчастіше зустрічаються після прибуття до Чехії, наприклад, щодо працевлаштування, охорони здоров’я чи освіти.

Як повідомило сьогодні міністерство в пресрелізі, застосунок працює українською, англійською і російською мовами. На цей час програма доступна для операційної системи Android, її можна завантажити через Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=cz.mpsv.smartmigration. Версія для iOS готується.

Ключовою частиною програми є інтерактивні посібники, які полегшують пошук потрібної інформації. Користувач також може задати запитання віртуальній помічниці, яка допоможе вирішити проблему.

Інформацію в програмі обіцяють регулярно оновлювати.

Товариство загальної медицини Чеської медичної асоціації імені Яна Еванґелісти Пуркинє запускає Проєкт «Україна». Як мовиться в сьогоднішньому пресрелізі товариства, його мета — підготувати лікарів, які прибули нині до Чехії з України, до поступового прилучення до повноцінної лікарської роботи.

Тепер їм буде надана можливість працювати в кабінетах чеських лікарів загальної практики. Хоча складний процес залучення до системи охорони здоров’я Чехії не дозволить їм негайно лікувати самостійно, вони можуть почати працювати як адміністративні помічники для лікарів-практиків і допомагати з перекладами і спілкуванням із пацієнтами з України. А з часом вони могли б стати повноцінними лікарями в Чехії, що, на думку чеських лікарів-практиків, пом’якшить нинішній кадровий дефіцит у цій галузі.

https://www.svl.cz/zpravy/projekt-ukrajina-aneb-cesti-lekari-spolecne-s-lekari-ukrajinskymi.html

Відтепер біженці можуть отримати психологічну підтримку українською й російською мовами на терапевтичній телефонній лінії Sluchátko (www.linkasluchatko.cz, українською це телефонна слухавка). Психологи і терапевти там до їхніх послуг щодня з 9:00 до 18:00 за номером +420 212 812 540. Оплачується лише вартість самого телефонного дзвінка, плата за терапевтичну допомогу не стягується, розповіли представники лінії агентству ЧTK.

Лінія працює українською і російською мовами для дорослих щодня з 9:00 до 18:00, для дітей із понеділка по п’ятницю. Доступний і зворотний дзвінок: експерти самі зв’язуються з тими, хто не додзвонився. Послуга анонімна.

І про погоду в Чехії. Прогноз на завтра: в середу ясно чи мінлива хмарність, вітер слабкий, максимальна температура вдень сягне 17—21 градуса. Вночі ще плюс 2—4 градуси.

При вимушеному переїзді в іншу країну, при поселенні в ній іноді виникають неприємні ситуації, непорозуміння тощо. Як їх не допускати, а якщо вже сталися, то подолати? Про це ми говоримо зі психологинею Юлією Турчиною, киянкою, яка зараз живе в Празі.

— Як вибудовувати стосунки із власниками квартири, які вас пустили до себе жити на тривалий термін? Як уникнути конфліктів, як із часом «не діяти на нерви»?

— Для місцевих приїжджі люди — це джерело неспокою. Цей неспокій переселенці привезли зі собою, і він генерує в місцевих додатковий неспокій. Тому і виникають конфлікти.

У будь-якому випадку, незважаючи на всі обставини, ви зараз на чужій території, де існують свої правила та традиції.

Місцеві жителі щиро діляться тим, чим можуть, але у межах того, що вони мають. У вас є свої уявлення про свої потреби.

Тому необхідно ось що:

·        домовтеся про ваше місце у квартирі,

·        з’ясуйте ваші права та обов’язки,

·        визначте собі зону, яка саме ваша,

·        вивчайте місцеві традиції та дотримуйтеся їх із повагою,

·        уточнюйте все, що вам незрозуміло про культуру,

·        розповідайте про культуру своєї країни,

·        ділться своїми національними традиціями (наприклад, можете влаштувати день національної кухні та приготувати щось),

·        шукайте коло спілкування, де ви зможете говорити про свої переживання, почуття, шукати підтримку.

Ми всі реагуємо на стрес по-різному, це потрібно враховувати. Будьте терпимішими і шукайте можливості для легального вираження агресії — спорт, прогулянки, прибирання.

При спільному проживання у людей мають бути чіткі межі. Якщо межі неясні, то буде багато напруги та конфліктів, прихованих чи явних.

У разі постійної напруги та складності з її вирішенням важливо шукати нове житло.

Щоб розуміти одне одного, потрібно розмовляти та шукати спільне рішення.

— Чехи загалом виявляють дуже доброзичливе ставлення до біженців з України, але і серед них знайдуться неприязно налаштовані люди. Як поводитися з ними?

— Є такі поради для переселенців і тих, хто їх приймає:

·        Пам’ятайте, що у кожної людини власний унікальний досвід, на базі якого формується «картинка світу».

·        Перевірте, на які факти опирається ваш співрозмовник. Якщо факти неправдиві, зверніть на це увагу.

·        Вислухайте судження людини. У вас можуть бути інші судження, і це нормально. Краще зосередьтеся на пошуку спільних рішень.

·        Ви можете емоційно реагувати, і це допустимо в умовах війни. Важливо не дати емоціям опанувати себе. Проговоріть вголос, що відчуваєте (злість, страх, обурення, гнів, біль).

·        Якщо у спілкуванні з’явилася напруга, дійте, аби знизити її та усунути. Використовуйте такі питання, як «розкажіть, що трапилось», «що це для вас означає», «чому це важливо», «яким ви бачите вихід» та інші.

·        Не ініціюйте та уникайте розмов на суперечливі теми, або в яких є розділення «ми/вони»

·        Пробачайте собі та іншим необережність, адже люди втомлені.

·        Відпускайте образи. Жартуйте, проте обережно, без сарказму та тролінгу.

— Як боротися з почуттям самотності серед «чужих»?

— Вивчайте, що вас оточує — місцевість, гуляйте, ходіть на екскурсії, читайте про пам’ятки.

Вивчайте мову та починайте на побутовому рівні спілкуватися з місцевими жителями.

Пошукайте у соціальних мережах групи емігрантів у цій країні, регіоні. Напевно, вони є. Можливо, там ви знайдете інформацію про якісь заходи, зустрічі, запитайте поради про щось і таким чином заведете бесіду.

Можливо, наважтеся написати в такій групі про те, що шукаєте нові знайомства, і хтось відгукнеться.

Пошукайте місцеві ресурси для підтримки мігрантів: мовні курси, зустрічі, адаптації. Наприклад, існують інтеграційні центри, які надають безплатно послуги.

На мовних курсах ви можете знайти, крім мови спілкування, нові знайомства.

Шукайте те, що любите, і тих, хто цим займається. Соратників. Наприклад, займалися рукоділлям — шукайте групи та майстер-класи. Полюбляєте читати — книжковий клуб. Спорт — ідіть у зал на заняття у групі. І так далі.

Головне — пам’ятайте: на все потрібен час. Дайте його собі. Вивчайте, звикайте, спробуйте, вибирайте. Поступово прийде те, що вам личить. Нехай його буде спочатку небагато, але воно буде.

— І ще питання, специфічне саме для нинішньої ситуації з біженцями з України, які втікають від війни, розв’язаної Росією. Бували випадки, коли українська російськомовна сім’я ставала мішенню неприємних коментарів із боку чехів, які їх вважали за росіян. Не всі чехи знають, що мовою домашнього спілкування в деяких українців є російська. Як оборонятися проти таких словесних атак?

— Потрібно розмовляти та пояснювати.

Про те, що у повсякденному мовленні в різних регіонах України ми використовуємо і російську мову. Що мова — не предмет ворожнечі, це спосіб спілкування. І що для нас нормально говорити між собою російською та українською одночасно. Це склалося історично через різні події.

Говорити про те, що у напрузі поточного часу дуже важко перейти на українську мову тим, хто її раніше не використовував. На це потрібен час. Як і на будь-яку адаптацію.

Тому важливо пояснювати, інформувати, бути терплячим до себе та інших. І не створювати додаткових джерел для напруги.

Завдяки історичним прогулянкам українські підлітки можуть ознайомитися з історією Чехії. Діти сприймають розповіді екскурсовода з великим інтересом, тож екскурсії зараз слугують як альтернативне джерело шкільного навчання і мотивують їх до глибшого усвідомлення історичних подій. Як це відбувається, з’ясовувала редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова.

Досвідчена психолог та гід-екскурсовод у Празі Олена Кабанова розповідає, що адаптувала екскурсії для українських підлітків, беручи до уваги, в якій ситуації зараз перебуває Україна. Вона має змогу познайомити їх із історичною й культурною спадщиною Чехії і провести паралелі з подіями в Україні.

— Коли приїжджають підлітки, тут справа трошки інша. Я хочу вам трошки порадити, як спілкуватися з підлітками, що їм розповідати з історії Чехії і як проводити адаптаційну програму. В мене були безплатні екскурсії, які я проводила дітям, це з 12 до 17 років. Вони слухають дуже уважно, вони слухають про декрети Бенеша, і вони проводять паралелі між Другою світовою війною і з тим, що відбувається зараз. Вони бачать трошки по-іншому з історичного погляду Україну. Я розповідаю про те, коли Чехія була у складі Австро-Угорської імперії, і теж можна провести паралелі з Україною. Тому що Чехія була 400 років під Австрією і не мала своєї мови, і не мала свого історичного коріння, воно були знищене. І дуже швидко Чехія змогла піднятися, відновити свою мову. І зараз те, що ми бачимо, — незалежну країну. Дуже їм подобається ця тема, і вони кажуть: «Ми теж так можемо. Тому що в нас була русифікація, і в нас були стандарти цього «совєтського союза», — і не хочуть мати нічого спільного з тим. Я їм розповідаю про Яна Амоса Коменського, який заснував шкільно-урочну систему, який був чехом. І ця тема їх теж дуже цікавить.

Окрім того, Олена Кабанова як психолог радить, як розробити програму активного залучення підлітків до чеського середовища, щоб вони не соромилися приєднуватися до спільних із чеськими дітьми спортивних і культурних заходів. Таким чином діти будуть швидко знайомитися з реаліями чеського життя, знайдуть собі нових друзів і активно освоюватимуть чеську мову.

— Треба з підлітками проводити таку роботу. Розповідати їм, що чехи дуже спортивні. Вони люблять їздити на велосипеді, ходити в ліс, рибалити, і якщо є така можливість, щоб волонтери взяли велосипеди і скейти. До речі, в Празі дуже багато скейтдромів, на яких можна кататися. Підлітки там дуже спілкуються. В мене зараз два підлітки, які вже поїхали до скейтдрому, познайомились із чехами і вже вливаються в чеську спільноту, розмовляють і вчать мову. І це дуже важливо, тому що це пряме спілкування.

spustit audio

Související

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щоденний подкаст Radio Prague International українською.