Райффайзенбанк почав приймати готівкові гривні; Ліберецький край скасовує безплатний проїзд для біженців

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії».

Foto: Filip Jandourek,  Český rozhlas

Райффайзенбанк у Чехії почав приймати готівкові українські гривні в усіх відділеннях, які мають касу. Фізичні особи можуть внести їх на особистий рахунок, де вони будуть конвертовані в обрану валюту на їхній вибір. Гроші з рахунку можна зняти відразу і без обмежень у відділенні або в банкоматах, мовиться в пресрелізі банку.

Через обмежену конвертованість гривні Райффайзенбанк (www.rb.cz) буде купувати від кожного клієнта максимум по 5000 гривень на добу. До вкладу приймаються лише банкноти номіналом від двадцяти гривень і вище. Банк буде оприлюднювати курс купівлі на своєму сайті та у відділеннях.


Із 1 травня регіональний громадський транспорт у Ліберецькому краї не буде безплатним для біженців із України. Про зміну умов повідомив гетьман (голова краю) Мартін Пута. Наразі з кінця лютого біженці можуть безплатно подорожувати всім краєм у межах інтегрованої регіональної транспортної мережі IDOL (www.iidol.cz), за винятком громадського транспорту в Чеській Ліпі.

Liberec | Foto: Radio Prague International

За словами гетьмана, така надзвичайна допомога біженцям від війни більше не потрібна. «Тому що в повідомленнях із бюро працевлаштування неодноразово інформують, що гуманітарна допомога біженцям виплачується на постійній основі», — сказав він.

На загальнодержавному рівні в Чехії для біженців безплатні лише міжнародні поїзди. Потягами внутрішнього сполучення біженці можуть користуватися безплатно тільки протягом п’яти днів із моменту отримання документів тимчасового захисту.

Крайовий центр допомоги Україні в місті Ліберець скорочує робочий час, починаючи з суботи. Кількість біженців, які щодня туди прибувають, поступово зменшується.

Зараз центр працює з 7:00 до 19:00, а з суботи він працюватиме у вихідні з 8:00 до 15:00, а в будні з 8:00 до 17:00. Поза межами цього часу прибулі зможуть отримати на місці тимчасовий притулок, тобто переспати до наступного дня, коли їх зареєструють.


Крайова торговельна палата Карловарського краю організувала курс підприємництва для українських біженців. Це допомагає зорієнтуватися тим, хто хоче започаткувати тут бізнес. У п’ятигодинному семінарі взяли участь троє зацікавлених.

Серед них були й Надія та Ілля Ковальчуки, подружжя з Ужгорода. Через війну вони потрапили до Карловарського краю і хотіли б там зайнятися підприємництвом. Зараз вони планують відкрити власну родинну фірму. Обидва збираються в ній виготовляти і продавати меблі. Ту саму роботу обидва робили і в Україні і хотіли б продовжити її й у Чехії.

Тож вони відвідали одноразовий курс, ознайомилися з основними процедурами і найближчими днями, якомога швидше, хотіли б заснувати свою фірму.

Розповідає Ілля Ковальчук: «Ми плануємо запустити фірму в місті Хеб, робити класні меблі, розвиватися. В Італії є чудові меблеві виставки, де ми черпаємо натхнення, тому що ми не тільки створюємо меблі, тобто робимо — ми їх спочатку проєктуємо, тобто як дизайнери».

Надія Ковальчук додає про плани подружжя: «Почати узнавати уже — не хочемо затримуватися. Уже — так — ми готові».


І про погоду в Чехії. Прогноз на завтра: в середу очікується хмарна погода, місцями з проясненнями, в південній половині країни дощ, на решті території дощитиме місцями. Температура сягне 11—15 градусів, на півдні до 10.


Чехія вже прийняла понад 300 тисяч українських біженців. Для економіки це додаткові робочі руки. Проте роботу в основному пропонують на заводах, це важка робота, з навантаженням, прийнятним для чоловіків, але українські біженці — це переважно жінки з дітьми. На додачу, деякі місцеві жителі розглядають їх як конкуренцію на ринку праці. Як одна з українських біженок бачить свою інтеграцію до місцевого соціуму і чи планує залишитися у Чехії? Про це ми дізнаємось із репортажу редакторки Чеського радіо Алли Вєтровцової.

Ольгу Дем’янчук я зустріла на її робочому місці. Вона підробляє тим, що продає морозиво. Поки стоїть хороша погода, виторг є і Ольга задоволена. Але морозиво — товар вибагливий і сезонний. Тому 30-річна біженка з дипломом масажистки і досвідом організатора дитячих свят шукає стабільну роботу, щоб утримувати бабусю, яка теж виїхала з нею з Житомиру.

— Нам тут допомогли як біженцям, дали безкоштовно готель у Маріанських Лазнях, три рази на день нас тут безкоштовно годують, перший місяць проїзд був на автобусах і поїздах безкоштовний для українців.

— А зараз уже ви маєте платити за проїзд, так?

— Так, якщо українці приїжджають, перші п’ять днів, як вони зробили ці візи спеціальні, можуть їздити безплатно. П’ять днів вони не платять за проїзд. А якщо ти вже тут більше ніж місяць, ти маєш платити за проїзд.

— Як вам взагалі вдається адаптуватися до цієї ситуації, ви ж мовою не володієте?

— Trochu mluvím česky. Буквально трошки знаю чеську, розмовну, те, що мені потрібно для життя. Але в Маріанських Лазнях в основному така праця, як офіціантки, покоївки, масажистки, бо це курортне місто. Таке, як Карлові Вари.

— Який ваш особистий досвід роботи тут?

— Ті люди, які приїхали, жили в готелі місяць-півтора і шукали роботу. І особливо жінки з дітьми не змогли знайти роботу, тому ще не всі хочуть брати на роботу жінок, у яких є діти. В мене, наприклад, немає дітей, але мені теж важко знайти роботу, тому що це курортне місто. І якщо ви хочете шукати роботу, треба їхати кудись в Пльзень, Брно, Прагу, наприклад. Але й там зараз дуже мало роботи, тому що і в Польщі, і в Чехії зараз дуже багато українців, жінок.

— Ви ж намагалися влаштуватися, знайомились з людьми, вони, можливо, теж вам щось підказали? Тепер ви ще згадали про пекарню.

— Я пішла на «уряд праці», мені дали листівки з роботою. Це в основному автозаводи, склади, там робота дуже важка, але в основному зарплата непогана, 130—140 крон на годину. Тут у Маріанських Лазнях в основному платять 100—120 крон на годину. Я пішла, питала по магазинах, кіосках, кому потрібен продавець, і таким чином я влаштувалась, продаю морозиво. Це така робота, два-три дні робиш, два дні сидиш в готелі, наприклад.

Робота в місцевій пекарні, за словами Ольги, стабільна, але дуже важка. Туди вже набрали 50 жінок-українок, але Ольга таку можливість відкинула. Є ще можливість влаштуватися до кіосків, де продають напої та різні товари для туристів.

Чи розглядає Ольга можливість залишитися в Чехії надовго і як ставляться чехи, на її погляд, до можливого впливу біженців на ринок праці?

— Завжди є люди, які не раді, що ми сюди приїхали, тому що для нас безкоштовний проїзд, безкоштовне житло, безкоштовна їжа. Я думаю, 50% чехів це дуже не подобається. Що стосується роботи, я думаю, ми не заберемо їхню роботу, тому що самі чехи не хочуть іти працювати на склади й автозаводи. Вони шукають більш-менш легшу роботу. Ми сильні. Україна переможе, ми все відбудуємо і будуть нові робочі місця.


Foto: Vitalija Tokarčuk,  Radio Prague International

У Празі за підтримки Української асоціації у Чехії відбувся благодійний концерт зірок української естради «Все буде Україна». Усі зібрані кошти на концерті підуть на підтримку шпиталю прикордонних військ України в Києві, де зараз перебуває багато поранених захисників країни. Про концерт розповість кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

Більшість із артистів, які брали участь у концерті, покинула Україну через війну. Солістка академічного ансамблю Національної гвардії Марі-Анна Гавриш так відповідає на питання, що для неї участь у цьому благодійному концерті:

— Це є дуже важливо, тому що кошти зібрані, вони підуть на лікування поранених бійців, а ми знаємо, що війна приносить дуже великі ушкодження, і це є все кошти на лікування. Це є майбутнє здоров’я тих, хто постраждав у війні і, можливо, вже більше не буде воювати. Ця тема є дуже важливою, і вона буде після війни нас торкати.

— У вас хтось залишився в Україні?

Foto: Vitalija Tokarčuk,  Radio Prague International

— Так, мої друзі. Родина зі мною тут, а всі друзі там, я маю на увазі — чоловіки і жінки, з якими я спілкуюся. Багато колег моїх виїхало з дітьми маленькими, багато друзів воює зараз. Кожну ніч із ними на зв’язку, завжди заходжу до соціальних мереж подивитись, коли вони були востаннє у мережі.

На третій день після початку війни довелося втікати з Києва співачці Катерині Гапочці. Вона встигла схопити лише собаку та гітару.

— Катю, що для вас цей концерт?

— Іще раз нагадати про те, що відбувається в нашій країні, сказати слова підтримки до тих, хто тут, до наших українців, які зараз в Чехії, і не забувати про те, що людину можна вбити, але дух не зламати ніколи.

Дорогі українці, слідкуйте за новинами Української асоціації у Чехії, приходьте на концерти та підтримуйте українських артистів у їхніх благородних справах.