Що потрібно знати про Чеське Різдво українцям

Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців.

Цими вихідними відбудеться перше Різдво, які українські біженці від війни будуть відзначати у Чехії. Якими вони є традиції Чеського Різдва? До чого слід підготуватися? Чому не слід дивуватися?

Головною чеською традицією є звичайно поїдання коропу, але такої традиції, як в Україні, коли на святковому столі повинні бути 12 страв, у Чехії немає. Вистачить, якщо на столі будуть лише святковий короп та картопляний салат. Доречі, найголовніші подарунки у Чехії отримують, саме на Різдво, а однією з розваг є прогулянки святковим ярмарком на якому можна купити різдвяні сувеніри.

Ви можете почути повне інтерв’ю в аудіоверсії на нашому сайті або в додатках для подкастів.


Вони першими зустрічали українських біженців в Чеській республіці. Показували дорогу, інформували і перекладали. Вони працюють і тепер – через дев’ять місяців. Організовують курси чеської мови, дозвілля і екскурсії, надають психологічну допомогу. Волонтери, або, по-чеські – добровольці – завжди там, де скрутно іншим людям. В Устецькому краї з українськими біженцями весь час працює найстаріша волонтерська організація регіону – Dobrovolnické centrum.

Сьома тридцять ранку, а привітні дівчата з неурядової організації Dobrovolnické centrum вже на чергуванні у центрі допомоги українцям Устецького краю. Зранку туди приїхали за візою тимчасової захисту кілька десятків людей. І протягом оформлення документів поруч з ними волонтерки. Дівчата пригостять смачненьким, допоможуть заповнити анкету, а, за потреби, забезпечать земляків предметами гігієни, дитячим харчуванням і іграшками, одягом і взуттям, що зібрали і принесли добрі люди. Dobrovolnické centrum працює з біженцями з березня, - розповідає представниця організації Іржіна Гассерова.

«Спільно зі містом волонтери працювали на інтеграційних заходах. У вільний час робили з українськими дітьми різні вироби, їздили на екскурсію до зоопарку. Якщо будь-яка українська родина потребує підтримки в місцевих органах влади, або з пошуком роботи, їм завжди допоможуть наші колежанки, що працюють в соціально-активізаційній службі для родин з дітьми».

23 роки вона залучає жителів регіону до соціальних, дитячих і культурних програм. Люди, які мають час і бажання чомусь навчити чи допомогти іншим, стають волонтерами Центру. Світлана Кондратюк прийшла у Dobrovolnické centrum з ідеєю «Klubu seniorů» - клубу дозвілля для людей старшого віку. Вона живе у Чехії більше 20-ти років і добре розуміє, як важко людям звикати до нового середовища, як часто їм буває дуже самотньо, - розповідає пані Світлана.

«Зібралось у нас уже 11 чоловік. Це жінки з різних кутків України. Щоб вони ввійшли у чеську громаду, так в понеділок в 11 годин ми ходимо на чеський язик. Ми ходимо і учимо щоб як прийшли в магазин, не питали чехів що це таке. А ще вони багато допомагають мені у всіх акціях . Зварить їсти і людям роздати. На концерти вони за мною ходять, співаємо ми пісні українські, показую їм фільми, щоб трошки забували про то, що вони пережили.

Dobrovolnické centrum працевлаштував сімох українок, які втекли від війни. Дівчата чергують у центрі допомоги біженцям, проводять майстер-класи і готуються до відкриття «Культурного центру». Це масштабний проект для українців стартує вже за півтора місяці, - планує керівниця  Dobrovolnického centru Ленка Вонка Черна.

«Культурний клуб буде місцем відпочинку і спокою, простором для воркшопів і перегляду фільмів. Він може бути місцем для зустрічей і святкувань. Разом з іншими організаціями ми пропонуємо середовище, де українці можуть адаптуватись, а чехи – пізнавати українську культуру. Там працюватиме учителька української, бо для багатьох мам важливо, аби їх діти не забували рідну мову».

Євросоюз продовжив термін візи тимчасового захисту до кінця березня 2024-го року. Тож, в українців в Чехії достатньо часу, аби не лише адаптуватись і інтегруватись, але й долучитися до місцевого волонтерського руху. Dobrovolnické centrum Устецького краю робить для цього перші, але впевнені,  кроки.


Українська ініціатива в Празі святкувала міжнародний День волонтера

Українські волонтери святкували міжнародний День волонтера. В Будинку народних меншин у Празі зустрілися люди, які від самого початку російського вторгнення в Україну допомагали своїй батьківщині. Редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова перш за все запитала Галину Василенко, яка займається волонтерською діяльністю в організації Празька Криївка з 2014 року, що зараз нагальне для України.

«Ми продовжуємо допомагати, війна не закінчилася. Остання посилка - це багато генераторів.»

Те, що зараз потрібно для України?

«Так, так. Ось нещодавно поїхали, і це були генератори і теплий одяг для військових. Ймовірно, ми зробимо свято для наших дітей, Миколая, тому що до нас приходила велика кількість дітей, які плели маскувальні сітки, кікімори. І ми гадаємо, що ці діти мають знати, що Україна їм вдячна за їхню активність.»

І на яку дату ви це плануєте?

«Ми ще не вибрали конкретну дату, тому що ми спілкуємось з усіма батьками, щоб вони могли привести дітей. Це буде десь між 19м та 24м грудня.»

Тарас Костюк, який був співзасновником волонтерської організації Празька Криївка, нагороджував волонтерів та волонтерські організації за їхню допомогу воїнам ЗСУ.

«Також оцінили вклад самих організацій, які 25 лютого почали і по сьогоднішній день продовжують. Спецпризначенці оцінили допомогу і передали слова подяки також Європейському Конгресу Українців і організації Українська ініціатива».

Серед волонтерів, які приєдналися до спілки «Українська ініціатива» під керівництвом Богдана Райченця, була також пані Надія, домівка якої зараз під російською окупацією. Надзвичайний внесок пані Надії у допомозі українським фронтовикам теж оцінили нагородою.

«Місто Приморськ, Запорізька область, це берег Азовського моря, зараз окуповане. Коли почалася війна, 28 лютого я вже була тут.»

Ми всі тоді зразу почали думати, як допомогти.

«Так. Я прийшла до Будинку національних меншин, тут був центр допомоги українцям, збирали і збираємо ліки і формуємо аптечки для воїнів ЗСУ. Зараз це бронежилети, повербанки. І все відправляємо в Україну.»

Що вам за цей час врізалось у пам’ять найбільше?

«Люди. Пам’ятаю одну чешку, вона приносила з своєї пенсії якісь ліки, казала, передайте. Ще запам’ятала одну пані, вона подарувала свій комп’ютер.»

А у вас є якісь стосунки з тими людьми, що там лишились? Чи вони не пишуть, тому що бояться?

«Ні, ми спілкуємось, це окупована територія. Зараз розклеїли на всіх дверях об’яви, що треба з’явитися з документами, бо квартири будуть націоналізовані. Важко. Але все буде Україна.»

«Сьогодні від самого ранку дійсно дуже позитивний настрій і відчуття свята, міжнародний День волонтера. Точно це люди, які за покликом серця, точно це люди, які сильні духом, морально стійкі, які від 14го року і по сьогодняшній день допомагають, роблять все, що можливо, не жаліючи своїх моральних затрат, фізичних та матеріальних затрат.»


Мистецький світ для маленьких біженців у Остраві

В місті Острава у галереї Плато для українських дітей проводяться унікальні майстер-класи. Вони створені не лише для того, аби відволікти дітей від війни. Їм допомагають адаптуватися у нових умовах. У майстерні створюється безпечний простір для обміну думками та творчого процесу. Також дітям пропонується краще познайомитися зі світом мистецтва та зануритися у нього. Заняття відбуваються у вихідні дні у зручний для батьків та дітей час у невеличких групах. Батьки також знайдуть чим зайнятися під час очікування на своїх дітей у галереї є бібліотека, а також кафе.

Ви можете почути повне інтерв’ю в аудіоверсії на нашому сайті або в додатках для подкастів.

Autoři: Віталія Токарчук , Олена Горячева , Алла Вєтровцова
spustit audio

Související

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щоденний подкаст Radio Prague International українською.