Як змінилися правила для українців у Чехії; як не стати жертвою шахрайства

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії».

Українські біженці стають жертвами шахраїв, попереджає поліція

Поліція Чехії розслідує понад 100 випадків, коли шахраї використовували українських біженців для отримання грошей, викрадених із чужих банківських рахунків. Шахраї спочатку виманюють у людей доступ до їхніх рахунків, а потім під фальшивими приводами підходять до біженців, щоб через них забрати вкрадені гроші. Речник президії поліції Ондржей Моравчік каже, що вони зловживають довірою українців.

«Російськомовний чоловік звернувся в торговельному центрі в Празі до групи українців, що йому дуже необхідно переказати гроші з України, а він тут не має відкритого рахунку».

Так змальовує речник один із конкретних випадків. Українці, до яких звернувся чоловік, погодилися, і через те, що чоловік твердив, що гроші передасть на доброчинність, а їм до того ж пообіцяв за допомогу винагороду в тисячу крон. Тож чоловік послав кошти на рахунки українців, які їх по тому зняли і передали йому готівку. От тільки що насправді то були кошти інших людей, у яких, за словами Моравчіка, шахрай перед тим дістався до банківських рахунків.

«У цьому конкретному випадку на тих рахунках, що були використані для пересилання грошей, які виманили шахрайським чином, з’явилися суми, що перевищували один мільйон крон».

Як кажуть детективи, шахраї звертаються до українців, щоб уникнути викриття, бо знають, що перекази грошей реєструються, а банкомати під відеоспостереженням. Криміналісти звертають увагу на те, що і за таку допомогу учасникам загрожує в крайньому разі до п’яти років ув’язнення, і навіть у випадку, якби біженці не знали, що гроші крадені. Через це поліція готує спеціальну кампанію в центрах для біженців, щоб попередити українців.

Університет у Зліні підписав дві нові угоди про партнерство з вишами в Україні

Університет імені Томаша Баті у Зліні підписав дві нові угоди про партнерство з українськими університетами. Це Львівська національна академія мистецтв і Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Ці заклади розширять і так широкий список українських університетів, із якими співпрацює університет у Зліні, повідомила агентству ČTK його речниця Петра Свєракова.

Злінський університет також прийняв із обох українських вишів студенток на семестрове навчання — вони вчаться на факультеті мультимедійних комунікацій. Уже в березні і квітні до злінського університету прибуло 18 студентів із України, які вступили на навчання чеською та англійською мовами.

Університет також підготував інтенсивні курси чеської мови для студентів із України. Подальші курси на підтримку інтеграції будуть улітку і восени.

Злінський університет уже давно співпрацює з десятками університетів України в освіті, спільних проєктах, програмах обміну та науці.

У Тепліце готуються відкривати нові дитячі групи для біженців

Місто Тепліце підтримує створення нових дитячих груп для дітей біженців, на що чеська держава надає субсидії. А в червні курортне місто організовує запис до шкільних закладів, спеціально призначених для іноземців, повідомив агентству ČTK заступник приматора (мера) Їржі Штабл.

Міська влада оголосила про необхідність збільшити можливості служб догляду за дітьми. Це дозволить організаторам таких служб подати заявку на отримання гранту від Міністерства праці та соціальних справ. Одразу після цього зголосилися три кандидати, які хочуть створити групи за підтримки Мінпраці, сказав Штабл.

До початкових шкіл міста вже вступила 261 українська дитина, а до дитсадків 26 дітей біженців. Скільки дітей почнуть навчання в вересні, стане відомо після завершення запису. «Наразі ми інтенсивно працюємо, щоб мати достатньо можливостей для того, щоб із вересня влаштувати дітей Теплиць у дитсадки та початкові школи, а також знайти певні можливості допомогти й іншим дітям із-за кордону», — сказав заступник мера.

Як змінилися правила для українців у Чехії

Буквально на початку травня цього року набули чинності зміни для українських громадян, які перетнули кордон Європейського союзу і залишилися в Чехії. За інформацією, що мають робити новоприбулі українські біженці, редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова звернулася до Наталії Доценко, співробітниці й перекладачки інтеграційного центру для іноземців у місті Градець-Кралове.

— Зміна така, що на території Чеської Республіки українські громадяни можуть перебувати за дійсним біометричним паспортом протягом 90 днів і ніде не подавати заяву про цю допомогу, про тимчасовий захист. Вони мають право перебувати за дійсним паспортом, але є така зміна, що вони впродовж трьох днів повинні зареєструватися в поліції у справах іноземців. Ті, хто хоче залишитися в Чехії і брати участь в повсякденному житті, віддавати дітей до школи і працювати тут, — ті люди вже повинні потім подати заяву на тимчасовий захист. Це все робиться в таких регіональних центрах підтримки, вони називаються KACPU чеською мовою, і вся ця інформація є на сайті Міністерства внутрішніх справ Чехії.

Наталія додає, що є ще одна зміна, яка стосується людини, яка визначилася зі своїми планами і буде подавати заяву на тимчасовий захист безпосередньо в Чехії. В такому разі їй треба їхати прямо до Чехії, а не залишатися на тиждень-другий в інших країнах Євросоюзу, де людина перетнула кордон, наприклад, десь у Румунії, Словаччині, — тому що Чехія вас потім не прийме. На думку Наталії, закони та програма Євросоюзу стосовно українських біженців зараз стають більш уніфікованими, однаковими для всіх країн ЄС.

— Чехія завела такі зміни, що якщо людина залишається більше ніж тиждень в іншій країні, в першій безпечній країні вона й повинна просити цей додатковий захист.

Який зараз вигляд має ситуація в Краловоградецькому краї, у місті Градець-Кралове, де живе Наталія? Чи не перенасичений він біженцями так, що проблема з житлом змушує місцеві органи самоврядування організовувати переселення людей до інших міст? На що біженці зараз мають розраховувати?

— Наприклад, у нас у регіоні безпосередньо кількість українців, які тут подали заяву на тимчасовий захист, десь близько 16 тисяч. Це дуже багато на наш край, і звичайно, з цим пов’язано багато таких проблем, із якими ми тут зустрічаємось і як працівники інтеграційного центру, і ми безпосередньо як наша регіональна спілка, Українська спілка в Східній Чехії. Особливо з житлом проблеми, звичайно. Це проблема номер один — житло. Багато людей їде сюди з тим, що вони тут будуть вчитися, працевлаштовуватися хочуть десь у якомусь великому місті, десь у Празі, Брно, чи й у менших містах, Градець-Кралове чи Плзень чи Пардубіце. Всі мають таке уявлення, що тут є житло, тут є робота і тут все є. Житло тут було, на початку цієї ситуації, але зараз це дуже велика проблема. У великих містах житла вже практично немає, і поселяють у таких віддалених районах чи регіонах краю. Наприклад, у нас у Краловоградецькому регіоні це Броумов, на кордоні з Польщею. Тобто в Градці-Кралове вже майже нікого не поселяють.



Через війну з України поїхали люди абсолютно різних професій. Солістка академічного ансамблю Національної гвардії України Мар’яна Гавриш опинилася в Чехії наприкінці лютого, разом із батьками і маленькою дочкою. Наскільки складно співачці займатися своєю справою, на що вона живе, беручи участь лише у благодійних концертах, збір коштів від яких іде на допомогу українській армії, вирішила дізнатися у співачки особисто кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

Mariana Gavriš | Foto: Vitalia Tokarčuk,  Radio Prague International

— Як ви справляєтесь із життям у Чехії, коли тут ваші пісні лунають лише у благодійних концертах?

— Багато концертів, які є благодійними, — ти приходиш, береш у них участь і за це кошти ти не отримуєш, але організатори збирають допомогу, вони продають квитки, і уже вони адресно направляють українській армії, чи на лікування поранених, чи на якусь певну іншу допомогу, — це вже є завдання організаторів.

— А ви на що живете, якщо ці всі гроші відправляєте, берете участь просто у благодійних концертах?

— На допомогу чеського уряду, на заощадження, які маю свої і, можливо, ще якісь додаткові підробітки, які можеш отримати десь від когось, піти підзаробити для того, щоб мати на прожиття.

— А це складно?

— Насправді це складно, тому що це не твоя професія. Наприклад, у бар йти співати, у якійсь паб, я не можу, тому що я співачка, яка хоче мати сцену, публіку, увагу. Хочу бачити їхні погляди, радості чи незадоволення, чи, навпаки, захоплення. Я хочу жити цими емоціями. В бар я не піду, я краще піду десь інакше підробляти.

— Я так розумію, що ви чекаєте на те, що зможете своєю професійною справою займатися у повному обсязі і отримувати за це кошти?

— Так, я розраховую на повернення додому і на те, що я буду продовжувати свою роботу в Україні як співачка за основним місцем своєї роботи в ансамблі Національної гвардії, де я працюю, і таким чином утверджувати українську пісню і себе як співачку в Україні. Дякую чехам за такий теплий прийом тут, не тільки для мене, для моєї родини, але також і для всіх українців. Знаю, що завжди можна буде сюди приїхати і зробити якісь спільні проєкти — концерти, програми із чеськими співаками, молодими, чи, можливо, популярними — вони дуже цікаві. Дуже багато такої фольклорної музики в Чехії, яка подобається людям.

— Ви вже познайомилися з якимось співаками і музикантами, чеськими?

— Із деякими музикантами познайомилася, я не знаю, наскільки вони популярні.

— Але вже виникає думка про співпрацю?

— Я про це думаю, але не можу так планувати, щось таке серйозне, тому що я живу і марю надією про повернення додому.

— Якщо вам скажуть, що все, війна в Україні скінчилася, ви одразу поїдете додому?

— Поїду.

spustit audio

Související

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щоденний подкаст Radio Prague International українською.